Довідка про район

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 року № 65 «Про утворення районів у містах: Херсоні, Сімферополі та Чернівцях української РСР» рішенням Херсонського міськвиконкому №1 від 13 січня 1965 року Херсон поділено на три райони: Дніпровський, Суворовський та  Комсомольський. 

1-Указ президії

До складу Комсомольського району ввійшли ряд вулиць та житлові масиви: Житлоселище, Карантинний острів,

суднобудівні заводи, селище Комишани з населеними пунктами: Куйбишева, Петровського та Приозерне. На той час в районі нараховувалось близько дев’яносто тисяч осіб населення.

З часом на території району побудовано три нових житлових масиви: Шуменський, Корабел та Забалка, розвинута мережа лікувальних закладів – 2 лікарні: Херсонський обласний кардіологічний диспансер, лікарня ім. А. і О.Тропіних, 6 поліклінік разом із стоматологічними поліклініками району та пологовий будинок.

Район «Шуменський» названий на честь дружби з Шуменським округом Болгарії, тому цілком закономірно, що кілька вулиць цього херсонського мікрорайону, співзвучно радянському часу, носять імена болгарських революційних діячів.

Одна з найбільших вулиць мікрорайону – проспект Г.Димитрова (та парк Г.Димитрова) названа на честь діяча, болгарського і міжнародного робочого руху Георгія Димитрова. Вулиця Благоєва носить ім’я болгарського політичного діяча, теоретика і педагога, Димитра Благоєва. Третя, невелика і тиха «болгарська» вулиця мікрорайону названа на честь одного з найвідоміших письменників дружньої країни – Івана Вазова. Кращі твори Івана Вазова: «Хаджі Ахілл», «Митрофан», «Подорож по Росії», роман «Під ярмом» стали класикою болгарської літератури і переведені на багато мов світу.

Мікрорайон «Шуменський» налічує 6 загальноосвітніх навчальних закладів, 9 дитячих садків.

На території мікрорайону розташовані промислові підприємства:

ПАТ «Дослідно-механічний завод «Проторус»- заснований у 1974р., спеціалізується на виготовленні автомобільних вишок;

ВАТ «Херсоннафтопереробка» – заснований у квітні 1938р.;

ПАТ Акумуляторний завод «САДА» – заснований у 1998 році займається виготовленням акумуляторів;

ЗАТ «Таврійська будівельна компанія», заснований у листопаді 1958 року;

Херсонська державна біологічна фабрика заснована 25.06.1948 року;

По вулиці Полтавській, 89 в Шуменському мікрорайоні, розташований один з найбільш авторитетних і відомих ліцеїв міста Херсона – Херсонський Обласний Ліцей (директор Рябуха Михайло Іванович).

Херсонський Обласний ліцей функціонує під патронажем обласної ради.

Обласний ліцей бере свій початок з 1992 року. Саме через рік  після здобуття Незалежності України, у місті почався справжній освітній бум. Херсонський Обласний ліцей був створений обласною радою для здібних та обдарованих учнів. Головна особливість полягає в тому, що ліцей спочатку був заснований для освіти учнів із сільської місцевості. Сьогодні тут навчаються не тільки діти з Херсонської області, а й, безпосередньо, міські жителі.

На території Обласного ліцею  розташований зелений пам’ятник історії, перший парк в місті Херсоні  – «Казённый сад».  Міська рада надала зоні зелених насаджень статус парку і повернула історичну назву «Казённый сад».

Засновником створення в околицях міста Херсона, великих плантацій, дерев належить Новоросійському генерал-губернатору, князю Г.А.Потьомкіну. 1 квітня 1783р. з англійським садівником Моффет був укладений контракт на створення в Херсоні саду та розведення лісових плантацій на околиці міста. Лісова плантація була закладена поблизу річки Вірьовчиній, на Казенній балці, де було висаджено 10 000 дерев. Місто Херсон в той час вкрай потребував в зелених насадженнях,  оскільки в ньому не було парків і бульварів. Дуже скоро сад на Казенній балці став улюбленим місцем народних гулянь. У 1787 році Катерина II проводила в Казенному саду вільний час, і для неї було влаштовано спеціальний будиночок, «Царскою рукою своею посадила она несколько деревьев, что и служило тогда побуждением для граждан насадить там сад…».

Забалка – історичний район Херсона, розташований західніше центру міста, назва району, давно стала офіційним, походить від словосполучення «за балкою». У місті знаходяться декілька балок, всі вони спрямовані з боку, більш підвищеній частині міста до Дніпра або до річки Кошовій. У топоніміці  області – існують населені пункти Широка Балка, Томина Балка і навіть Золота Балка. Сама Широка і Глибока балка, яка власне і дала назву району знаходиться між вулицями Підпільна і Дмитра Ульянова, в північній частині її перетинає Панкратовскій міст, пов’язуючи центр міста з районом «Жилпоселок». Між вулицями Садова і Яружна, починається ще одна балка “сповзає” вниз до вулиці Чайковського. Третя балка, так звана Молочна балка, відокремлює мікрорайон Шуменський від Житлоселища і далі перетинає вулицю Полтавську.

Район почав забудовуватися тільки на початку XX століття. Спочатку це був район, де жили в основному робітники заводів і фабрик міста. Забалка район досить великий і забудований практично повністю приватним сектором, примітно, що і до наших днів збереглося кілька старих будинків побудованих з саману (глиняної цегли) у першій половині минулого століття.

Не обділена Забалка і пам’ятками – у самому центрі району височить Свято-Миколаївський морський собор побудований ще в 1842 році.

Одним з цікавих об’єктів на Забалці можна назвати продовольчий магазин “Монополька”, що працює ще з кінця XIX століття. Монополькою тоді називали казенну горілку виробництва державних заводів (держава в ті роки володіло монополією на виробництво горілки в Російській імперії). Часи змінилися, а магазин працює і зараз. Цікава також історія однієї забалковської школи, школи № 5, яка була побудована на вулиці Сухарній ще у 1896 році, коли район тільки починав забудовуватися. Школа продовжує працювати і в даний час з трьох боків вона оточена Забалковскім кладовищем.

Іншим не менш старим кладовищем у Херсоні є Забалківське кладовище, що виникло на рубежі ХVIII-ХIХ століть. Тут знайшли свій останній притулок захисники Севастополя, померлі в госпіталі від ран і хвороб під час Кримської війни 1854-1856р.р. На цьому ж цвинтарі є окрема ділянка поховань воїнів, полеглих у боях за Херсон у Велику Вітчизняну війну.

На північній околиці району Забалка в останнє десятиліття XIX століття було засновано Нове єврейське кладовище, яке складалося з двох великих ділянок. Вони розташовувалися уздовж нової вулиці, що отримала назву Ново-цвинтарної (нині вул. Рози Люксембург).

Сьогодні це кладовище називається просто – Єврейське кладовище. Воно було давно закрито і в останні десятиліття зазнало запустіння. У 2004 році кладовищі було прийнято під захист єврейською громадою Херсона і було в значній мірі почищено і відновлено.

Продовжуючи історичний путівник, слід зазначити, що завжди найяскравішими архітектурними спорудами були молитовні будинки. Можна сміливо стверджувати, що такої концентрації синагог, як у Херсоні, не мав навіть Єрусалим. У досить невеликому дев’яностотисячним місті до революції їх налічувалося за різними даними, від 22-х до 27-ми. Після революції майже всі культові релігійні будівлі Херсона (не тільки синагоги, але і православні храми, караїмські кенаси, лютеранські костели) були закриті. Багато з них були зруйновані, але синагоги войовничі атеїсти не чіпали. Зовні вони мало чим відрізнялися від звичайних будівель. Тому молитовні будинки перебудовували в спортивні зали, кінотеатри, читальні, гуртожитки.

Синагога «Хабад І» – велика двоповерхова будівля, в ній могло розміститися до 1500 віруючих. У 1921 р. будівля синагоги належала релігійній громаді. 9 лютого 1993р. за розпорядженням голови Херсонського міськвиконкому Н.А.Калінічева синагога разом з майном була передана в оренду єврейській релігійній громаді «Хабад» (135 осіб, голова Мойсей Злочевський, скарбник Самуїл Фогел’). Діяла до 1941 р. Після руйнування синагоги в 1948 р. відновлені будівлі було передано заводу с / г машин ім. Петровського. Використовувалося як житловий будинок, потім в 80-і роки тут розташовувався обласний наркологічний диспансер.

13 листопада 1993 будівлю було передано Херсонській релігійній общині. Свідоцтво про право власності 20 березня 2001 підписано головою релігійної громади Модіявским С.Г.

На даний час тут знаходиться діюча синагога. До будівлі добудовані: міква, гаражі та інші підсобні приміщення.

Корабельна площа (Кузні).

В районі Корабельної площі (Кузні) розміщувалися перші кузні міста. Їх число доходило до дванадцяти. Ковалі лагодили фаетони, екіпажі, шарабани, підковували коней, зварювали шини і натягували їх в нагрітому стані на ободи коліс, виковували із заліза підкови, цвяхи (тоді не знали штампування), виготовляли деталі для оснащення невеликих суден і різний інший інвентар, який користувався попитом у населення. Тут завжди було багато робочого люду – ковалів, матросів, човнярів. А навколо тулилися одне до одного невеликі, переважно з очерету та глини будинки жителів цього району.

У роки радянської влади, жителів почали централізовано забезпечувати заводськими металевими виробами, і це призвело до зникнення кузень. Тепер у цьому районі вже ніщо не нагадує про довгий час існування тут кузень, і тільки деякі херсонці, в основному, старшого покоління, за звичкою іноді називають цю місцевість кузня.

Одночасно з прокладанням водозабірного колектора вздовж Балки, реконструювався і район колишніх Кузен. Тут були проведені великі роботи з благоустрою: взята в лотки і забетонована Балка, до 12 метрів розширена проїжджа частина вулиці Сорокіна, прокладені тротуари, бордюри, змонтована тролейбусна лінія, знесений ряд старих будинків. Ось так на цьому місці з’явилася нова широка площа, яку назвали Корабельною. До неї віялом сходяться вулиці: Червонофлотська, Колодязна, Сорокіна, Запорізька, Чайковського і Корабельний спуск. Посередині площі влаштований великий квітник.

Вже в XX сторіччі, в довоєнні роки, від Корабельної площі був перекинутий не надто надійний дерев’яний наплавний міст через річку Кошову, щоб з’єднати місто з островом, де знаходилось селище Нафтогавань і суднобудівні заводи. Коли судну або баржі потрібно було пройти річкою, міст доводилося розводити за допомогою ручної лебідки. Це створювало відомі незручності і займало багато часу.

У зв’язку з будівництвом суднобудівного заводу на колишню бруківку (дорогу) намили пісок, набагато підняли її над колишнім рівнем і розширили, а в 1952 році замість дерев’яного було споруджено сучасний залізобетонний транспортно-пішохідний міст. Він пов’язав острів з містом, тролейбусної та автобусної лініями. Тепер від Корабельної площі різними видами транспорту можна доїхати до Забалки, в центр, Житлоселища, Шуменського мікрорайонів та залізничного вокзалу.

Найбільшим заводом в районі  «Корабел» є ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», введений в дію у 1951 році, який прославився випуском найбільш сучасних морських лайнерів, а саме: танкерів, криголами, контейнеровозів, ліхтеровозів, постачальники. На даний час, завод займається ремонтом суден. Його доповнюють ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну», та ЗАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» завдяки цьому з ремонту суден, Херсонщина вийшла на лідируючи позиції в Україні.

З 1936 року розпочав свою діяльність Херсонський державний завод «Паллада» вперше у практиці світового докобудування, заводом було освоєно будівництво плавучих доків композитної конструкції. Стійкі характеристики даних доків забезпечувало буксировку їх в будь-який порт світу, вони конкурентоспроможні на світовому ринку й користуються підвищеним попитом.

Район «Корабел» налічує три загальноосвітні навчальні заклади, 5 дитячих садків.

Також в мікрорайоні «Корабел» існує місце для призначення відпочинку місцевих жителів – Гідропарк, на території якого, розташований зоокуток, в якому знаходяться екзотичні тварини.

Школа вищої спортивної майстерності – це гордість олімпійського зростання молодих спортсменів, розташована по вул. Марії Фортус, 38 (директор, Переходов Євген Васильович) введена в експлуатацію в 1979 році, як навчальна-спортивна база олімпійської підготовки збірних команд України з веслувальних видів спорту, затверджена Кабінету Міністрів України від 1977 року №99 і віднесена до категорії головних олімпійських баз підготовки спортсменів високого класу. Це єдина база олімпійської підготовки на Україні, яка знаходиться в сприятливих кліматичних умовах та має акваторію,  яка необхідна для підготовки спортсменів-веслувальників.

Комунальній  заклад ”Херсонська школа вищої спортивної майстерності ” Херсонської обласної ради ( з 18.03.2008 року) має сім відділень:

–   веслування академічне,
–   веслування на байдарках и каное,
–   стрільба кульова,
–   спортивна гімнастика,
–   легка атлетика,
–   важка атлетика,
–    вільна боротьба.

В яких займається 90 спортсменів основного складу ( КМС, МС України, МСУМК) та 85 спортсменів змінного складу (резерв ШВСМ). В школі працюють 24 тренери-викладачі, із них: 2  – Заслужені тренери СРСР, 14 – Заслужені тренери України, 2 – Заслужені майстри спорту, 1 – Майстер спорту України міжнародного  класу.

На протязі багатьох років проводяться всеукраїнські спортивні заходи, які вже стали традиційними. Херсонська школа вищої спортивної майстерності  має великі традиції – вихованцями школи були : Сергій Чухрай – триразовий чемпіон Олімпійських ігор,  Сергій Пострехін – Олімпійський чемпіон та срібний призер Олімпійських ігор стали: Сергій Кірсанов, Василь Юрченко (веслування на байдарках и каноє), Павло Гурковський, Микола Комаров, Олександр Марченко, Олена Оліфіренко (академічне веслування). Всього спортсменами школи завойовано на Олімпійських іграх: 4 золоті та  5 бронзових нагород. На чемпіонатах світу та Європи здобуто понад 100 нагород різного ґатунку. На олімпійських іграх у Пекіні виступало – 4 спортсмени ШВСМ, а у Лондоні – 7 чоловік.

На протязі багатьох років веслувальні види спорту займають провідні позиції в Україні. Внесок веслувальних видів спорту з вищої майстерності становить 70 – 80 % здобутку всіх вищих нагород області в змаганнях найвищого рівня. Щорічно тільки спортсменами школи виконуються нормативні вимоги виконання МС України та майстрами спорту міжнародного класу. В щорічному рейтингу школи вищої майстерності України, який проводить Мінсім’ямолодьспорту Комунальний заклад «Херсонська школа вищої спортивної майстерності» займає місця у першій  10-ці з 31-ї організації.

До списку історичних будинків слід доповнити будинок, розташований по вул. Суворова,35  побудований у 1909 році. Належав він, купцеві-підприємцю Сербінову. Нині в його стінах розташований Херсонський обласний кардіологічний диспансер.

Економічний підйом Херсона на кордоні ХIХ-ХХ століть привів до виникнення в місті нових банківських установ, серед яких було і Товариство Взаємного кредиту, для якого в 1874-1899 роках, за проектом архітектора Антона Сваріка звели будинок, фасади та інтер’єри якого досі вражають вишуканою красою, нині філія Сбербанку Росії, вул. Суворова, 37.

Будинок Д.Сенявіна, вул.Комсомольська, 36 побудований в 80-х роках XVIII століття. Привертає увагу сферичний купол і мезонін, а також шестиколонний портик, які прикрашають південний фасад. У цьому будинку в 1803 році жив адмірал Дмитро Миколайович Сенявін, який у той час був капітаном Херсонського порту.

Також на території району розташовані історійко-культурні об’єкти, які пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни (1941-1945 років):

Назва об’єкта Адреса
         1. Братське кладовище воїнів радянської армії; Забалківське кладовище
         2. Могила Г.Д.Поповича – Героя Радянського Союзу м. Херсон,
Комишанське кладовище
         3. Могила В.Н..Назаренка – Героя Радянського Союзу м. Херсон,
Комишанське кладовище
         4. Могила І.К.Собка – Героя Радянського Союзу м. Херсон,
Комишанське кладовище
         5. Могила В.В.Заваліна – Героя Радянського Союзу м. Херсон,
Комишанське кладовище
         6. Могила Г.І.Чебанова – Героя Радянського Союзу м. Херсон,
Комишанське кладовище
         7. Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
Комишанське кладовище
         8. Пам’ятник на честь
воїнів-односельчан
м. Херсон,
Комишанське кладовище
         9. Дві братські могили радянських громадян-жертв фашизму м. Херсон,
Комишанське кладовище
       10. Пам’ятник на честь воїнів-земляків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
Карантинний острів, вул.Дорофеєва
       11. Пам’ятник на честь робітників заводу ім. Куйбишева, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
Карантинний острів,
завод ім. Куйбишева
       12. Пам’ятник на честь робітників заводу (докерам), які загинули в роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
Карантинний острів,
завод «Паллада»
       13. Пам’ятник на честь нафтовиків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
вул. Нафтовиків,52
       14. Пам’ятник на честь студентів та співробітників Державного аграрного університету, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни м. Херсон,
вул. Р.Люксембург, 23Херсонський державний аграрний університет
       15. Пам’ятний камінь «Мальчишкам с Карантинного острова» м. Херсон,
вул. Суворова, 29
       16. Меморіальна дошка на честь річковиків, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни Херсонський річковий порт
       17. Меморіальна дошка на місці розстрілу радянських військовополонених м. Херсон,
вул. Піонерська,3
       18. Пам’ятник Д.Карбишеву м. Херсон,
вул. Полтавська, 98
  • banner6
  • banner10
  • banner3
  • banner5
  • banner7
  • banner8
  • banner1
  • banner2
  • fse
  • 2
  • 3
  • 1
  • Tender.gov.ua
  • edata
  • kherson.sfs.gov.ua
  • днепровская райрада
  • днепровская райрада